Чеську область Жатець частіше пов’язують з відомим пивом. Проте саме там, серед хмелевих полів, можна відшукати справжній архітектурний скарб – палац Стекник, найцікавіший чеський пам’ятник в стилі рококо. Витончена двоповерхова бордова будівля, прикрашена пілястрами з квітковим орнаментом, ширяє над рожевими кущами і широкими сходинками італійських терас, чий ритм задають повиті плющем стіни.

«Сади навколо замку розкинулися на площі майже в три гектари. Це терасний італійський сад, що оточує замок з півдня і з заходу, і тераси тут – типовий елемент. Сад був створений за моделлю італійських садів в стилі бароко», розповідає співробітниця музею.

Історія цього місця йде корінням в середньовіччя, на глибину XIV століття, а в XVI тут вже стояла повноцінна фортеця. Після фатальної для чеської історії битви на Білій горі 1620 року замок, як і багато інших володінь протестантів, був конфіскований і проданий одному з нащадків славного роду Валленштейн. Потім він ще не раз переходив з рук у руки, а у другій половині XVII століття стару споруду знесли, і на його місці з’явився замок, навіть, швидше, палац у стилі бароко, фасад якого сто років тому придбав риси рококо. Тоді ж був розбитий сад, створений по канонам італійського мистецтва – його тераси розташовані на різних рівнях і укріплені кам’яною кладкою. Цей шедевр ландшафтного мистецтва був покликаний ніби розширити житловий простір замку, і прекрасно справляється зі своїм завданням.

І сьогодні, як і в минулі часи, головна гордість замкового саду – троянди. Здається, тут зібрані всі відтінки цієї королівської квітки.

«Більшість з них відноситься до старовинних, історично сформованих сортів, які ми отримуємо від садового господарства «Либоховіце», що діє при замку. Ці троянди цікаві тим, що мають прекрасний аромат, це завжди відзначають відвідувачі. Сорти, виведені в наші дні, вже не володіють настільки інтенсивним запахом. Старовинні сорти, звичайно, мають свої мінуси вони цвітуть всього один раз на рік, максимум двічі, зате у них настільки п’янкий аромат, що він перетворює це місце на справжній райський сад».

Стекник може чудово виконувати роль романтичних декорацій, насамперед, для весіль. “Стільки охочих відсвяткувати тут весілля, що деяким нам навіть доводиться відмовляти, адже ми проводимо різні інші культурні заходи, і нам потрібно узгоджувати цей графік. Отже ми встигаємо зіграти всього близько 10 весіль, кожне з яких триває близько двох годин. Молодята та їхні гості можуть сфотографуватися у всіх куточках саду, і сам обряд одруження проходить у спокійній обстановці, оскільки ніхто нікуди не поспішає”.

Сьогодні замок Стекник знаходиться у віданні Управління охорони пам’яток. Його останнім приватним власником був швейцарський консул Жеральд Детендр, чиї нащадки володіли цим місцем аж до 1949 р. Потім комплекс, включаючи будівлю і предмети інтер’єру, був викуплений чехословацьким урядом у рамках так званого Обмінного договору, укладеного між Швейцарською Конфедерацією та Чехословаччиною. Землі навколо замку були розбиті на ділянки, а в будинок в’їхав науково-дослідний інститут жатецького хмелярства. Пізніше Національна галерея стала використовувати замок як сховища картин.

Від швейцарського господаря збереглася незвичайна для богемського замку споруда – невеликий бункер. Дивуватися цьому не доводиться, оскільки бункери і криївки, можна сказати, частина швейцарської національної культури. Навіть сьогодні в цій альпійській державі їх нараховується близько 20 000. Так що не випадково в тривожні передвоєнні роки господар без вагань погодився помістити таку споруду у своєму італійському саду.

Якщо заглянути всередину цієї скриньки рококо, з якою можна порівняти Стекник, то там виявиться каплиця Благовіщення Діви Марії кінця XVIII століття і частково відновлені інтер’єри, в яких розгорнута виставка старовинних дитячих візків та іграшок з приватної колекції.

Джерело: Радіо Прага.