До 15 березня 2025 року українські біженці в Чехії мали можливість подати заяву про продовження терміну тимчасового захисту. За попередніми даними Міністерства внутрішніх справ, це зробили близько 350 000 осіб. Через затримки в обговоренні закону lex Ukraine VII увесь процес стартував тільки 11 лютого, а не на початку року, як очікувалося. Часу було обмаль, а системи повинні були витримати збільшене навантаження. Якщо через рік тимчасовий захист українців буде продовжено, все повинно пройти більш гладко, оскільки відпаде необхідність в ухваленні ще однієї поправки до закону.
«У перші кілька днів кількість відвідувачів порталу для іноземців була в кілька разів вищою, ніж у звичайному режимі роботи», – підтвердила прес-секретар МВС Чехії Хана Мала. Однак порівняно скоро відвідуваність повернулася до нормального функціонування.
«Наразі близько 350 000 осіб подали заяви на продовження тимчасового захисту», – сказала прессекретарка, додавши, що тепер дані будуть перевірені, і міністерство опублікує остаточну версію на початку квітня.
Усі українці, які подали онлайн-заявку на продовження захисту, тримують його до 30 вересня 2025 року. Щоб продовжити його до кінця березня 2026 року, вони мають особисто з’явитися у відділення МВС. Тимчасовий захист дає змогу біженцям легально перебувати в країні й отримувати доступ до ринку праці та системи освіти. Вони також можуть отримати гуманітарну допомогу.
Ті, кому не вдалося продовжити термін захисту, тепер мають подати нову заяву в міністерство. З огляду на те, що, за даними міністерства, в країні налічується понад 399 000 володарів тимчасового захисту, можна припустити, що деякі українські біженці не подали заяву на продовження і їм доведеться подавати нову. Однак це не означає, що такий заявник знову отримає право на обмежені за часом пільги. «Наприклад, якщо людина вже вичерпала встановлену законом пільгу у вигляді 90 днів медичного страхування, вона не має права отримати ще дев’яносто днів, подавши повторну заяву», – каже Мала.
За кількістю біженців з України на 1 000 жителів Чехія посідає перше місце в усій Європі, за нею йдуть Польща, Естонія, Латвія і Словаччина.
Відповідно до закону lex Ukraine VII, у квітні деякі біженці зможуть подати заяву на отримання так званої спеціальної довгострокової посвідки на проживання, що дасть їм упевненість у тому, що вони зможуть залишитися в Чехії ще на п’ять років і зрештою подати заяву на отримання постійної посвідки на проживання. Однак це стосуватиметься тільки найбільш економічно активних. Згідно з пропозицією, яку, як очікується, буде обговорювати уряд у середу, заявники повинні будуть заробляти не менше 440 000 крон брутто на рік. Представники уряду стверджують, що максимум 20% біженців зможуть досягти цього порогу, але критики в цьому сумніваються.
«Я не впевнений, що 15-20% власників тимчасового захисту мають достатній дохід і чи відповідає це поточним даним про зайнятість. Я стурбований тим, що більшість людей із тимчасовим захистом не зможуть досягти необхідного доходу», – заявив у своїх коментарях, наприклад, офіс омбудсмена Станіслава Кржечека.
Навіть ті біженці, які не мають права на спеціальне довгострокове проживання, зможуть залишитися в Чехії. Однак якщо в Україні настане перемир’я або навіть мир, то, принаймні, на думку міністра внутрішніх справ Віта Ракушана (STAN), вони мають поступово перейти у звичний режим, який діє для інших іноземців, тобто, наприклад, подати заяву на тимчасове проживання або притулок.
За словами Ракушана, увесь Європейський союз має узгодити загальні правила припинення вогню під час головування Польщі в Раді, тобто в першій половині цього року.
Саме Рада, тобто представники окремих країн-членів, ухвалює рішення про продовження тимчасового захисту для українців. Якщо цього року Рада знову продовжить захист біженців на рік, то Чехія не відчуватиме такого тиску в питанні продовження реєстрації. «Поправка до lex Ukraine VII ввела більш загальне формулювання щодо продовження тимчасового захисту, – каже Мала. – На практиці це означає, що не потрібно буде ухвалювати ще одну поправку до закону, а достатньо буде чинного законодавства».
