У доповіді Центру по боротьбі з організованою злочинністю (NCOZ) за минулий рік повідомляється про активізацію в країні російськомовних кримінальних структур, рекет і появу злочинних авторитетів з українськими закордонними паспортами, виготовленими в ДНР. Серед нелегальних мігрантів, виявлених поліцією на території Чехії в 2018 році, громадяни України опинилися на першому, а росіяни на четвертому місці.
Центр вважає новою формою загрози безпеці повернення в російськомовному середовищі такого явища як рекет. “Ця злочинна діяльність характерна, перш за все, для осіб з українським громадянством, чиїми жертвами стають їхні земляки, що займаються бізнесом в Чеській Республіці”, – зазначено в тексті доповіді.
Знову з’явилася відпрацьована на пострадянському просторі схема «кришування», коли підприємцю пропонується «платити за захист», а в разі відмови погрожують розправою йому та його родичам в Україні, повідомляє Центр по боротьбі з організованою злочинністю.
Рекет, офшори та паспорти з ДНР
Фахівці вважають, що посилення контролю з боку чеських фінансових органів знизило кримінальні доходи від незаконних податкових маніпуляцій, і злочинним структурам доводиться шукати інші джерела отримання грошей.
Крім того, Центр зазначає, що російськомовні і азіатські кримінальні структури спираються на свої сильні діаспори всередині Чехії. Також вони пов’язані із закордонними злочинними спільнотами, займаючись широким спектром кримінальної діяльності, – від контрабанди наркотиків до впровадження в грошові потоки фондів ЄС і податкових злочинів. У Чехії відмивають гроші, отримані в інших країнах, використовують офшорні схеми, займаються корумпуванням чеських держслужбовців і політиків на всіх рівнях, налагоджують зв’язки з місцевими злочинними структурами, створюють підставні фірми, залучають хакерів.
У доповіді також зазначено: «За розглянутий період було зафіксовано збільшення кількості випадків, коли кримінальні авторитети російськомовних ОЗГ використовували для проникнення в Євросоюз офіційні закордонного паспорта України із окупованої території України (Крим, Донецьк і Луганськ) для отримання яких використовувалися змінені дані будь-якого громадянина України, який проживає на території, контрольованій проросійськими сепаратистами». Фахівці Центру пояснюють, що оскільки Україна вважає ДНР і ЛНР частиною держави, то мешканцям, які проживають там ,за їх запитом видаються українські закордонні паспорти, чим і користуються представники криміналітету, яким такий паспорт дозволяє в’їжджати на територію Євросоюзу в рамках безвізового режиму.
Центр по боротьбі з організованою злочинністю також нагадує, що нелегальне працевлаштування іноземців підвищує ризик скоєння по відношенню до злочинів ним самим, так і погіршує криміногенну обстановку в країні в цілому.
Українці – десять років на першому місці серед нелегалів
Поліція у справах іноземців повідомляє, що за 2018 рік було виявлено 4992 іноземця, що перебувають на території країни нелегально, тобто без відповідних документів. За останні три роки їх кількість – близько п’яти тисяч – залишається приблизно однаковим.
З 2008 року пальму першості тут утримують громадяни України, за винятком 2015 року, на який припав пік міграції з Північної Африки і Близького Сходу, – Чехію біженці тоді використовували в якості транзитної країни на шляху до Німеччини. За минулий рік було виявлено 1500 українців-нелегалів, що складає 30 відсотків від загального числа. На другому місці опинилися молдавани, на третьому в’єтнамці. Громадяни Росії були четвертими за чисельністю, а Грузії – п’ятими.
Як правило, нелегалів виявляють на будмайданчиках, під час проведення спецоперацій, а також в ході цілеспрямованих перевірок документів у місцях концентрації іноземців. Найбільше українських нелегалів було знайдено у Празі -половина від загального числа, а також у Південній Моравії та в Устецькому та Пльзеньському краях. МВС повідомляє: “більшість громадян України легально в’їжджає в Шенгенську зону, проте деякі не дотримуються дозволеного терміну перебування або дії візи”.
В цілому нелегально на території Чехії перебували громадяни 110 країн, з яких 3% – з країн Євросоюзу: словаки, румуни, литовці, поляки і болгари, які порушили рішення про депортацію.
