Голова Чеського МЗС: “Ми разом з Україною в ці важкі часи»

Голова Чеського МЗС: “Ми разом з Україною в ці важкі часи»

Затримання українських кораблів в Азово-Керченській акваторії, крилаті ракети “Новатор”, здатні долетіти до Берліна і Праги, інформаційні війни – “російські питання” були в центрі порядку денного саміту голов МЗС країн НАТО, що проходив у Брюсселі 4-5 грудня. «Російська загроза і гібридні дії на сході України, в Азовському морі і в Грузії підривають і нашу, європейську безпеку», – підкреслює міністр закордонних справ Чехії Томаш Петршичек.

На зустріч були запрошені голови зовнішньополітичних відомств України та Грузії – країн, які заявляють про своє бажання приєднатися до Північноатлантичного альянсу. 5 грудня на Брюссельському майданчику голова чеського МЗС провів двосторонню зустріч зі своїм українським колегою. “В ході переговорів з міністром Павлом Клімкіним я висловив йому нашу повну підтримку. Чеська Республіка не визнає анексію Криму Росією, відкидає мілітаризацію цього півострова і Азовського моря. Ми на боці України в ці важкі часи. Найкраща відповідь на російський тиск – це сильна, демократична і процвітаюча Україна”, – написав міністр закордонних справ Чехії Томаш Петршичек у своєму мікроблозі в Twitter.

Підтримка, яку голова чеської дипломатії висловив Україні, знайшла відгук в соціальній мережі – під повідомленням Томаша Петршичка з’явилися слова підтримки і подяки від чехів та українців.

Томаша Петршичека чекають у Києві

Голова чеського МЗС повідомив про плани наступного року відвідати Київ, коли відзначатиметься 10-річчя програми “Східне партнерство”, прийнятої в період головування Чехії в ЄС. Павло Клімкін, зі свого боку, уточнив, що візит чеського колеги може відбутися вже в лютому 2019 р. За повідомленням «РБК-Україна», «у МЗС розраховують, що Петршичек зможе сам переконатися в причетності Російської Федерації до подій на Донбасі».

В ході зустрічі в Брюсселі міністри також обговорили шляхи економічного співробітництва, в тому числі участь Чехії в трансформації української економіки. Спостерігачі нагадують, що наприкінці листопада 2018 р. Україна отримала від Євросоюзу перший транш у розмірі півмільярда євро в рамках пакету макрофінансової підтримки. Зустріч двох міністрів пройшла на тлі прохання України про конкретну підтримку, адресовану Північноатлантичному альянсу і Європейському союзу.

Після того, як в кінці листопада російські військові кораблі затримали три українських військових плавзасоби і заарештували екіпаж, Євросоюз і НАТО поки безрезультатно звертаються до Росії із закликами повернути кораблі і моряків на батьківщину. І хоча прохід через Керченську протоку був частково відновлений, напруженість у Чорноморському регіоні зберігається, і передбачити сценарій подальшого розвитку подій досить складно. Міністри закордонних справ країн НАТО обговорили практичні кроки, які може зробити Альянс в рамках підтримки України, в числі яких – допомога в модернізації збройних сил і зміцнення захисту проти гібридних загроз.

«Безпека України – це і наша безпека»

Українська безпека – це в значній мірі і наша безпека, оскільки ця країна – сусід Європейського союзу», – нагадує Томаш Петршичек. “США і союзники-члени НАТО висловлюють тверду підтримку суверенітету, територіальної цілісності і прагненню Грузії і України до альянсу. Ми цінуємо їх внесок і співпрацю. Ми раді прогресу, досягнутого цими країнами на шляху зближення зі стандартами і цінностями НАТО», – написав голова Держдепартаменту Майк Помпео у своєму Twitter.

При цьому конкретні рішення на саміті в Брюсселі прийняті не були, хоча і очікується, що наступного тижня ЄС продовжить діючі санкції щодо Росії. Голови МЗС вказали на те, що, наприклад, Італія, прагне навіть до певного їх пом’якшення, перш за все, у формі активізації роботи в Росії малих і середніх європейських компаній.

«Ми беззастережно підтримуємо висновки Сполучених Штатів про те, що Росія порушує свої зобов’язання, що випливають з договору INF», – написали глави МЗС у своїй підсумковій заяві.